На сьогодні єдиним дієвим методом реабілітації хворих з
сенсоневральною глухотою є кохлеарна імплантація. Це хірургічне втручання, що
полягає у протезуванні недіючого рецептора слухового аналізатору – органу Корті.
Кохлеарний імплант складається з двох частин: тієї, що імплантується –
вживлюється під м’які тканини в структури скроневої кістки, та зовнішньої
(процесору), що носиться зовні. Цей пристрій сприймає звукові коливання,
трансформує їх у електричні, які передає на збережені волокна слухового нерву.
Показаннями для кохлеарної імплантації є двостороння сенсоневральна глухота –
підвищення порогів сприйняття звуків в мовленевому діапазоні (0,5-2 кГц) понад
90 дБ. При менших втратах звукосприйняття кохлеарна імплантація здійснюється
лише в тоді, коли при оптимально підібраних слухових апаратах не досягається
достатня розбірливість мови.
Протипоказаннями для кохлеарної імплантації є:
• набуті та вроджені вади завитка, що унеможливлюють введення електроду;
• ретрокохлеарні ушкодження слухового аналізатора;
• соматичні та психічні захворювання та розлади, що унеможливлюють хірургічне
втручання або подальшу слухомовленеву реабілітацію;
• відсутність мотивації у хворого або його батьків до післяопераційної
слухомовленової реабілітації.
Наразі існує чотири фірми-виробника кохлеарних імплантів: «Med-El», «Cochlear»,
«Oticon», «Advanced Bionics». Вони ефективні рівною мірою.
|